Випробування підлітковим віком: як впоратися батькам?

Підлітковий вік є нелегким випробуванням як для самого підлітка, так і для батьків. Його недарма називають перехідним, адже він визначає період становлення між дитинством та юністю (приблизно 5–9 класи школи).

У цей час в особистості підлітка відбуваються складні й суперчливі зміни, надважливість яких не завджи усвідомлюється батьками, які з острахом спостерігають, як слухняна ще вчора дитина починає чинити опір та протест усім існуючим правилам.

Що ж відбувається?

Передусім, дуже швидкий стрибок росту, до того ж організм зростає непропорційно, за рахунок чого підліток на деякий час набуває певної незграбності, яка може стати причиною заниження самооцінки.

Це період статевого дозрівання, появи вторинних статевих ознак, активізації громональної системи, початку менархе (першої менструації) у дівчат та полюцій (мимовольних вивержень сперми) у хлопців.

Особливістю саме цього віку є те, що наши більш давні системи мозку, які відповідають за емоції, дуже активно розвиваються, на відміну від «більш сучасних» ділянок, відповідальних за розумову діяльність, самоконтроль та планування, які не встигають «в унісон». Тому так складно концентруватися, поратися з емоційними гойдалками та планувати щось наперед. А ще це про швидке виснаження, підвищену втомлюваність та погіршення пам’яті й уваги.

Дуже важливим у цей час для батьків зрозуміти, що на перший план для підлітків виходить не навчання, не комунікація з ними, а активне спілкування, пошук свого місця та ролі у середовищі однолітків, потреба у самоствердженні.

У цьому пошуку підліток намагається пізнати себе, розібратися у своїх почуттях, вибудувати власну систему цінностей та сенсів і цей процес вимагає певного знецінення та заперечення цінностей батьків. Тож, це не просто нормальний, а й необхідний процес розвитку, потрібний для дорослішання.

Втрата підтримки та авторитету в очах друзів може бути в цей час найбільшою трагедією.

Батьки часто скаржаться на неохайність підлітків, на армагедон у кімнаті та їх небажання підкорюватися усталеним нормам підтримання порядку. Це складно витримати, проте підлітку вкрай потрібне таке відстоювання території, де діють лише його умови, відмінні від батьківських.

Зазвичай батьки боляче сприймають опір, грубість та негативізм підлітка на власний рахунок. Насправді, тінейджери як ніколи потребують підтримки, довіри та уваги, але просто у іншій спосіб, на рівних.

Що б могло допомогти у цей нелегкий час?

Ось кілька ключових рекомендацій:

• Відсутність директивності та тиску: вони спричинять лише опір, зруйнують довіру та збільшать дистанцію між вами.
  
  

• Спільне обговорення нових правил, надання більшої свободи у прийнятті власних рішень: це дозволить не лише підтримати стосунки, а й навчить підлітка нести відповідальність за наслідки своїх виборів.
  
  

• Будьте емоційно доступні: закритість підлітка не означає, що він не потребує бути почутим без осуду та критики.
  
  

• Поважайте особисті кордони: підлітки потребують власного простору, навіть якщо раніше ви були дуже близькі.
  
  

• Поважайте приватність: не читайте їхні листування без дозволу, але й поясніть межі безпеки.
  
  

• Не знецінюйте: для вас проблема може здаватися дрібницею, а для підлітка — катастрофою, з якою важко впоратися.
  
  

• Не нав’язуйте свої рішення та очікування: настав час для перегляду підходів щодо спілкування й воно має бути на рівних.
  
  

• Будьте прикладом: підлітки вірять не словам, а діям та правилам, які діють однаково й для них, і для батьків.
  

Гарна новина у тому, що підлітковий період швидких та бурхливих змін є так званим періодом нормативної кризи, і як будь-який кризовий період він завершується.

Сподіваємося, знаючи основні особливості вікових змін ви зможете разом з підлітком впоратися з цим штормом та подолати будь-які перешкоди на шляху дорослості.

Авторка

Повʼязані статті

5 березня Психологічна підтримка дітей у стані довготривалої ситуації невизначеності