Синдром відкладеного життя

11 лютого 2025

Багато хто з вас може згадати фрази з дитинства — «не чіпай, це на новий рік». Так, відкладати життя на потім люди вміли в різні періоди. І хоча складні часи часто супроводжуються обмеженнями в часі, фінансах, з цієї статті ви зможете побачити, що вміння жити своє життя — це певна навичка та стратегія поведінки, доступна кожному та кожній.

Синдром відкладеного життя — це стан людини в очікуванні сприятливого часу для повноцінного життя. Це особлива форма сприйняття дійсності, перебувати в якій виснажливо для нервової системи. Це сприйняття реальності, при якому людина думає, що справжнє життя ще буде, а зараз воно ніби відклалось у часі. Часто буде проявлятись невдоволеність життям та його знецінення і відтермінування до певного вирішального моменту.

Прояви синдрому відкладеного життя

Таке явище може мати різні прояви, але в основі лежить спроможність підсвідомо розглядати майбутнє як період, коли все нарешті зміниться до кращого.

Ви схильні відкладати життя, якщо помічаєте у себе наступне:

Кожного дня ви живете думками про безхмарне майбутнє, а не про теперешнє;
Постійно очікуєте слушного моменту;
Відкладаєте чи навіть забороняєте собі насолоджуватись приємними моментами, квітами, кавою, шоколадом, переглядом комедійних фільмів тощо;
Відчуваєте себе спостерігачем власного життя.

«Життя здається на паузі, а основним мотивом стає очікування сприятливого моменту, „події“, яка, здається, змінить все». Люди, які страждають від цього синдрому, будуть вважати поточний момент тимчасовим та не значущим. Не будуть цінити те що є вже тут і зараз.

Так, ви можете побачити, що симптоми включають наявність поворотного моменту або події (чарівної події, після якої все магічним чином зміниться.), які мають визначальне значення для людини і вказують на перехід від підготовчого періоду до повноцінного життя. Крім того, такі люди будуть вірити, що після настання значущої події їх життя стане щасливим і наповненим сенсом, а теперішній час вважається тимчасовим і другорядним. Проте якщо вдивитись, то можна зрозуміти, що в те майбутнє ви дійдете рівно такими, як ви проводите свої дні зараз.

Найчастіше, під впливом цього синдрому, у людини буде відсутнє чітке уявлення про майбутнє після реалізації задуманого. І будуть присутні проблеми з прийняттям рішень та виконанням важливих дій саме зараз. Також однією з перешкод буде — не прийняття свого «саме такого» життя. Цей синдром може призвести до відсутності мотивації та знецінення навіть базових потреб, таких як здоров’я, особиста гігієна чи соціальні зв’язки.

Людина може стати самопожертвою, відкладаючи свої потреби та бажання на потім (стереотип для прикладу — коли батьки покладають все своє життя на благо дітей). Запевняння себе, що справжнє життя розпочнеться після настання «події», стає для них звичайним.

Як можна вловити за хвіст цей синдром?

Кілька фраз для прикладу, які ви могли чути, думати та навіть говорити:

«Я буду гарно вдягатись коли схудну»
«Це (м’ясо, ікра, салат тощо) на новий рік, а зараз з’їмо макарони»
«Цей сервіз тільки на свята»
«Відпочину на пенсії»
«Давай вже після перемоги»
«Не будемо робити ремонт, ми ж тут ненадовго».

Виокремлюють декілька періодів перебігу синдрому відкладеного життя:

період очікування — це підготовчий етап, під час якого всі спогади та думки спрямовані в майбутнє життя, а навколишнє сприймається як сіре, нудне, нікчемне, незначиме та позбавлене сенсу;
період досягнення являє собою певний поворотний момент, після якого життя повинно кардинально змінитися на краще, але цей жаданий момент немає чіткого часу настання;
період винагороди, котрий настає після того важливого моменту і приносить жадане життя «після». Це ідеальне майбутнє, наповнене щастям та успіхом. Та чи настає воно коли-небудь?

Формально людина не відмовляється від своїх цілей і бажань, просто постійно відкладає їх до настання очікуваного фактора. Цікаво що цей період «очікування» може проходити двома, ніби протилежними стратегіями поведінки:

«Робити без зупинки» — не помічаючи життя тільки все робити до мети, для цієї події. (Без перерв на спілкування з друзями, на походи в кінотеатр, на достатній відпочинок).
«Мрійливо» — не робити по суті нічого, тільки очікувати, що настане ця подія, ніби сама по собі, і от тоді все зміниться. (Хтось все зробить замість мене).

Що можна почати робити, якщо ви впізнали себе в цьому описі?

Для подолання синдрому відкладеного життя важливо зосередитися на тому, що життя відбувається зараз, а не у майбутньому. Варто розвивати свідомість про присутній момент і насолоджуватися кожним днем, замість очікування на кращі часи — навички майндфулнес в чистому вигляді.

Важливо також створювати баланс між досягненням мети та задоволенням від життя, дозволяючи собі радіти і зараз, і у майбутньому — приємності і від процесу, і від результату. Тобто ідея в тому, щоб з’єднати 2 полюси теперішнє і майбутнє і почати прокладати стежку з поступових дій. Дії — те, що завжди відбувається саме зараз і можуть сприяти або ні майбутньому. Водночас повноцінне та якісне життя складається не тільки з трудоголізма (адже саме так можна розцінити побажання діяти), а й з того, щоб бути — відновлюватись, радіти, сумувати, обійматись, кохати, зупинятись, видихати.

Можна зробити просту вправу.

В стовпчик запишіть все те, що ви відкладаєте, всі ті справи, які ніби є наразі недоречними.
Поруч, інший стовпчик запишіть всі дії зі свого щоденного життя.

Помітьте що ви вже робите, а що відкладаєте? Чи можна щось з того майбутнього почати робити вже зараз? Оберіть одну просту дію і почніть втілювати в своє життя вже сьогодні.

І ще один важливий елемент на цьому шляху — це підтримка. Варто хвалити себе за те, що ви зробили сьогодні. Говоріть з тими, хто вас підтримує у цій ситуації. Це допоможе більше втілювати і менше відкладати.

Та пам’ятайте і про задовольняйте своїх базових потреб — регулярно харчуйтеся, пийте достатньо води та висипайтеся.

Життя відбувається саме зараз, давайте про це пам’ятати.