Сором

Сором — це складна емоція, яка виникає внаслідок усвідомлення власних помилок, невідповідності очікуванням або порушення соціальних норм. Він може бути конструктивним, допомагаючи людині вдосконалювати себе, або деструктивним, призводячи до заниженої самооцінки, тривожності та соціальної ізоляції.

Основні ознаки сорому

Відчуття низької самоцінності або невідповідності до певних уявлень інших.
Схильність до самозвинувачення та надмірної самокритики.
Фізіологічні реакції: почервоніння, опущення очей, стиснуте тіло.
Уникнення соціальних контактів, бажання сховатися або зникнути.
Страх осуду з боку інших.

Причини виникнення сорому

Виховання та соціальні норми — надмірна критика в дитинстві, високі вимоги з боку батьків чи родичів.
Культурні чинники — різні народи мають свої уявлення про те, через що людина має відчувати сором.
Пережитий негативний досвід — публічне приниження, невдачі, глузування.
Психологічні особливості — низька самооцінка, тривожність, схильність до самозвинувачення.
Травматичний досвід — наприклад, у постраждалих від насильства може формуватися токсичний сором.

Що робити з соромом?

Спробуйте подосліджувати від чого саме виникає це і чому? Що спонукає вас соромитись?
Можете озвучувати цей стан у розмові з близькими людьми, кому ви довіряєте. Коли ми називаємо певні почуття чи стани, то вони стають нам зрозумілішими.
Важливо приймати себе та свій стан таким, як є. Це може знизити тривогу, самокритику і за рахунок цього можна поміркувати, що можна зробити, щоб зменшити сором у схожих ситуаціях.