твій консультант з психічного здоров’я
Що таке комплекси: як вони впливають на якість життя?
28 лютого 2025
«Комплекси — це кайдани, які ми самі собі викували. З якими часто живемо вже змирившись, навіть не спробувавши розірвати їх. Та чи цього ми варті насправді?
Як писав Т. Г. Шевченко:
«Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.»
Не слухайте нікого окрім себе, якщо їх думка змушує зневіритись та засумніватись у собі.
Комплекс — це не просто невпевненість, а глибока установка, що формує спосіб мислення.
Комплекс — це не вада і не вирок. Це історія, яку ми про себе розповідаємо, але яку можна переписати. Це тінь наших страхів, що росте від внутрішніх сумнівів.
Якщо спростити, то комплекс — це голос у голові, який шепоче: «Ти недостатньо хороший(-а)», «Ти не заслуговуєш», «З тобою щось не так». Але цей голос — не твій. Його колись створили. І як будь-яку чужу думку його можна поставити під сумнів.
Найпоширеніші комплекси
- Комплекс неповноцінності — «Я недостатньо хороший(-а)».
- Комплекс жертви — «Зі мною завжди щось не так».
- Комплекс відмінника — «Я мушу бути ідеальним(-ою), щоб мене любили».
- Комплекс самозванця — «Успіх випадковий, я не заслуговую його».
- Комплекс зовнішності — «Якби я виглядав(-ла) інакше, мене б приймали».
Приклад:
Дівчина, яка соромиться свого голосу, бо колись їй сказали, що він звучить дивно. Вона мовчить на зустрічах, не записує свої пісні. А потім дізнається, що саме її унікальний тембр міг би зачепити тисячі людей.
Основні причини появи негативних установок
Комплекси не народжуються самі по собі. Їх закладають:
- Дитинство: критика, порівняння, очікування батьків.
- Соціум: стандарти краси, успіху, поведінки.
- Досвід: невдачі, відмови, глузування.
- Власні установки: ми самі повторюємо ті слова, які колись почули від інших.
Приклад:
Хлопець, якого у школі дражнили за зайву вагу, навіть схуднувши не вірить, що він привабливий.
Симптоми: як проявляються наші комплекси
- Занижена самооцінка та відсутність самоцінності
- Скутість в тілі
- Ірраціональна поведінка
- Часто почуття напруження/тривоги/страху
- Зацикленість на своїх «недоліках»
- Схильність до саморуйнування
- Страх поразки
- Уникнення контакту з соціумом
Як перетворити слабкість на силу
1. Зміни свій погляд на комплекс
Комплекс — це не вирок. Це лише установка, яку можна змінити. Перший крок — усвідомити, що комплекс не є частиною твого справжнього «Я». Це не ти, а лише те, у що ти повірив(-ла). Тому варто почати ставитись до нього як до тимчасової помилки мислення, а не як до невід’ємної частини своєї особистості.
2. Поглянь на джерело комплексу
Комплекси не виникають на порожньому місці. Вони часто формуються через досвід дитинства, взаємодії з батьками, однолітками або через соціальні стандарти. Можливо, ти відчував(-ла) себе неприязно через чиюсь критику чи порівняння. Коли ти розумієш, що комплекс не є результатом своїх власних недоліків, а зовнішніх факторів, тобі буде легше позбутися цього негативного образу.
3. Запитайте себе: чи це дійсно правда?
Один із найефективніших способів позбутися комплексу — поставити під сумнів самі переконання, що лежать в основі. Наприклад, якщо ти вважаєш, що недостатньо гарний(-а) для певної роботи чи стосунків, запитай себе: «Чому я так вважаю?» і «Чи є об’єктивні докази цього?»
Часто — це надмірне самокритичне мислення без об’єктивних доказів.
4. Трансформуйте негативне мислення в позитивне
Замість того щоб зациклюватися на своїх недоліках, сконцентруйся на своїх сильних сторонах. Пишіть на папері те, чим ви пишаєтесь, чи моменти, коли відчували себе успішними. Це допоможе змінити фокус із проблем на можливості. Коли ми починаємо відзначати навіть маленькі досягнення, вони додають нам впевненості і поступово зменшують вплив комплексу.
5. Працюй із самоприйняттям
Комплекс може виникати через те, що ми не приймаємо себе такими, які ми є. Прийняття себе — це процес, коли ти перестаєш критикувати себе за те, що не відповідаєш якимось зовнішнім стандартам. Це означає, що ти дозволяєш собі бути не ідеальним(-ою), а все одно приймати і любити себе за свою унікальність. Навіть якщо ти маєш слабкості, це не означає, що ти менш цінний(-а).
Приклад:
Емоційність — це слабкість?
Колись ви могли вважати, що відчуваєте занадто багато. Що вас легко зачепити, що ваші реакції надто сильні. Але що, якщо це не недолік, а дар? Людина, яка глибоко відчуває- краще розуміє інших.
Ті, хто пережили біль, здатні підтримати.
Ті, хто сумнівались у собі, вміють навчити впевненості.
Багато психологів, артистів, письменників, навіть лідерів колись вважали свою емоційність слабкістю. А потім зробили її своїм ключем до людей.
6. Практикуйте прощення
Багато комплексів виникають через старі образи чи критичні зауваження. Якщо ти відчуваєш, що комплекс закріпився через чиюсь критику або невдачі, спробуй простити тих, хто спричинив біль. Це не означає, що ти маєш забути чи виправдати їхню поведінку, але це дозволить відпустити важкі емоції і звільнитися від їхнього впливу.
7. Шукайте підтримки
Іноді працювати над комплексами самостійно може бути важко. Тут на допомогу приходять терапія або підтримка близьких. Мова про те, щоб поділитися своїми почуттями з іншими. Психолог може допомогти знайти глибші корені комплексу та працювати над ними, а люди, яким ти довіряєш, можуть стати хорошим способом розвіяти сумніви.
8. Ставтесь до себе з терпінням
Подолання комплексів — це не миттєвий процес. Це не має бути боротьбою або гонкою, а скоріше шляхом саморозуміння і вдосконалення. Крок за кроком, ти починаєш помічати, як комплекс слабшає, коли ти працюєш над своєю самооцінкою, відкриваєш нові можливості і стаєш більш впевненим(-ою) у собі.
«Ви не зламані. Ви — недописаний шедевр. Як художник створює малюючи кожну деталь, так і ви можете переписати свою історію. Комплекси — це лише тіні на полотні можливостей. Лише через прийняття своїх вад можна створити яскраву картину, в якій не буде місця сумнівам і страхам. Ваша найкраща версія вже існує — просто розпочніть її творити.»
Авторка
Ангеліна Євтушенко — психологиня, фахівчиня з корекційно-розвивальної роботи, арт-терапевтка, членкиня НПА
