Самотність
Самотність — це глибоке суб’єктивне почуття відокремленості, ізоляції або нестачі значущих соціальних зв’язків. Вона може виникати як у фізичній ізоляції, так і серед людей, коли відсутній емоційний зв’язок.
Основні прояви самотності
- Суб’єктивність — людина може відчувати себе самотньою навіть у колі знайомих або сім’ї.
- Емоційний вакуум — відчуття, що нікого немає поруч для розуміння, підтримки чи глибокого спілкування.
- Почуття покинутості — може супроводжуватися думками, що людину не цінують або не потребують.
- Зниження самооцінки — тривала самотність може породжувати відчуття непотрібності, сумніви у власній цінності.
- Соціальна тривожність — з часом може розвинутися страх комунікації, замкненість, уникання контактів.
Причини самотності
- Зміни в житті — переїзд, зміна роботи, розрив стосунків, втрата близьких.
- Соціальні фактори — брак підтримуючого оточення, складнощі у спілкуванні, соціальна ізоляція.
- Психологічні особливості — низька самооцінка, страх відмови, складність у встановленні зв’язків.
- Цифровізація — соціальні мережі не замінюють реальної емоційної близькості.
Фізіологічні та емоційні наслідки
- Хронічний стрес, порушення сну.
- Виснаження, втрата енергії, депресивні настрої.
- Ризик виникнення тривожних розладів і депресії.
- Соматичні проблеми (підвищений тиск, ослаблення імунітету).
Що роботи з самотністю?
- Ініціювати спілкування, участь у спільнотах за інтересами, як спосіб налагодження соціальних контактів.
- Усвідомлення власної цінності допомагає легше будувати зв’язки.
- Пошук нових хобі, гуртків, занять, де можна бути в колі інших людей та відчути приналежність до певної спільноти.