Розлад харчової поведінки

Розлади харчової поведінки — це не вибір способу життя, а серйозні медичні та психічні захворювання. Деякі приклади розладів харчової поведінки включають: нервову анорексію, нервову булімію, розлад переїдання та OSFED (інший уточнений розлад харчування або харчової поведінки). Люди, які борються з розладом харчової поведінки, часто стають одержимими їжею, зовнішнім виглядом тіла та/або вагою. Ці розлади можуть бути небезпечними для життя, якщо їх не розпізнати та не лікувати належним чином. Чим раніше людина отримає лікування, тим більша ймовірність повного одужання.

Типи

Нервова анорексія часто проявляється самоголодуванням і надмірною втратою ваги.

Симптоми можуть включати:

• Недостатнє споживання їжі або крайнє обмеження їжі, що призводить до значної втрати ваги
  
• Сильний страх збільшення ваги
  
• Одержимість параметрами тіла
  
• Надмірні фізичні навантаження для спалювання калорій
  
• Зневоднення
  
• Запаморочення і непритомність
  
• Відчуття холоду (через поганий кровообіг)
  
• Сильна втома
  
• Порушення самооцінки
  

Люди з нервовою анорексією можуть бути більш схильні до таких проблем зі здоров’ям, як серцева недостатність, остеопороз і втрата м’язів. Вони також можуть страждати від недоїдання, низького кров’яного тиску, сильного зневоднення та росту лануго (тонкого волосся) по всьому тілу.

Нервова булімія часто проявляється як цикл переїдання, що супроводжується компенсуючою поведінкою. Блювота, викликана власними силами, є компенсуючою поведінкою. Симптоми включають:

• Регулярне вживання великої кількості їжі. Це супроводжується відчуттям втрати контролю над харчовою поведінкою.
  
• Використання неналежної компенсаційної поведінки. Приклади включають: блювоту, зловживання проносними або діуретиками, голодування та/або нав’язливі чи компульсивні фізичні вправи.
  
• Надзвичайна стурбованість вагою та формою тіла.
  

Наслідки для здоров’я включають серцеву недостатність, шлунково-кишкові симптоми, карієс, хронічне запалення та біль у горлі та сильне зневоднення.

Розлад переїдання часто проявляється як повторне переїдання без використання компенсаційної поведінки. Симптоми включають:

• Часті епізоди вживання великої кількості їжі за короткий проміжок часу
  
• Відчуття втрати контролю під час харчування
  
• Вживання їжі, навіть коли неголодний
  
• Часто їсть поодинці або таємно
  
• Відчуття сорому, провини та страждань після харчування
  

Наслідки для здоров’я включають захворювання серця, діабет ІІ типу, шлунково-кишкові симптоми та проблеми зі сном.

Інші уточнені розлади харчування або харчової поведінки (OSFED) — це розлади харчування або харчової поведінки, які викликають значний дистрес або порушення, але не відповідають критеріям іншого розладу харчування або харчової поведінки. Приклади OSFED включають:

• Атипова нервова анорексія (вага не нижче норми)
  
• Нервова булімія (з менш частою поведінкою)
  
• Розлад переїдання (з менш частими випадками)
  
• Розлад блювання (блювання без переїдання)
  
• Синдром нічного переїдання (надмірне споживання їжі вночі)
  

Розлади харчової поведінки бувають різних форм. OSFED може бути настільки ж серйозним, як і інші діагнози розладу харчової поведінки.

Причини

Як і у більшості психічних розладів, розлади харчової поведінки не спричинені одним фактором. Вони зумовлені сукупністю соціокультурних, психологічних і біологічних факторів.

Соціокультурні та психологічні фактори:

• Низька самооцінка.
  
• Тиск схуднути з боку родини та/чи друзів.
  
• «Норми» привабливості, пропаговані масовою культурою та засобами масової інформації.
  
• Використання їжі як способу боротьби з негативними емоціями.
  
• Ригідне мислення (наприклад, «бути товстим — це погано» і «бути худим — це добре»).
  
• Надмірно контролюючі батьки, які не дозволяють вираження емоцій.
  
• Історія сексуального насильства.
  

Біологічні фактори:

• Генетична схильність до розладів харчової поведінки, депресії та тривоги.
  
• Певні стилі особистості, наприклад, обсесивно-компульсивний тип особистості.
  
• Високий або низький рівень певних хімічних речовин мозку, які називаються нейромедіаторами.
  

Повʼязані симптоми