Не хочу нічого: правда про втрату мотивації

11 березня 2025

Найчастіше кажуть, що мотивації вистачає ненадовго. Але те ж саме відбувається і з освіжаючим душем, тому й рекомендують його приймати щодня, — Зіг Зіглар.

Мотивація — це те, що дозволяє нам прокидатися вранці з визначеною метою і наполегливістю в душі. Розуміння того, що таке мотивація та як її розвинути, може стати ключем до особистого і професійного зростання.

Одна з найпопулярніших теорій мотивації, розроблена психологом Абрахамом Маслоу в середині двадцятого століття, — це теорія самоактуалізації. Базуючись на ієрархії базових психологічних потреб, ця теорія зосереджується на тому, як людина повинна задовольняти свої потреби, перш ніж досягти найвищого рівня самоактуалізації. Рівні потреб утворюють період, а фізіологічні потреби — основу. Вони включають наступне:

Фізіологічні потреби.
Безпека.
Любов і приналежність.
Самооцінка.
Самоактуалізація.

Види та типи мотивації

Внутрішня мотивація — це форма мотивації, яка відбувається з особистих або внутрішніх бажань та цілей людини. Подібний вид мотивації обумовлений особистим інтересом до процесу досягнення мети, або задоволенням від фінального результату своєї роботи.

Приклади внутрішньої мотивації (внутрішнє бажання робити щось заради процесу чи особистого розвитку):

Робота: Працювати над проектом, бо це цікаво і приносить задоволення.
Навчання: Вчитися, бо подобається відкривати нові знання і розвиватися.
Фізична активність: Займатися спортом, бо це приносить радість і покращує самопочуття.
Відносини: Робити романтичні жести, бо це приносить задоволення від дарування радості партнеру.
Соціальна поведінка: Допомагати іншим, бо це викликає відчуття значущості та радості від підтримки.

Зовнішня мотивація — на противагу внутрішньої мотивації, зовнішня відбувається з-за меж особистості. Поширеними зовнішніми стимулами є винагороди, такі як гроші та привілеї, примус і загроза покарання. Простими словами, зовнішня мотивація — це стимули які приходять до нас від інших людей або обставин.

Приклади зовнішньої мотивації (стимули ззовні, що спонукають до дій):

Робота: Працювати заради премії.
Навчання: Вчитися, щоб отримати гарну оцінку або похвалу від викладача.
Фізична активність: Займатися спортом, щоб виграти змагання або отримати схвалення від інших.
Відносини: Робити романтичні жести, щоб отримати компліменти або викликати заздрість у когось.
Соціальна поведінка: Допомагати іншим, щоб отримати подяку або визнання.

Зовнішня мотивація добре працює для короткострокових цілей, але для довготривалого успіху і щастя важлива внутрішня мотивація.

Фактори, що впливають на мотивацію

Емоційний стан
Вплив оточення
Фізіологічний стан (втома, здоров’я)
Вплив минулих успіхів і невдач

Ознаки втрати мотивації

Втрату мотивації можна розпізнати за кількома ключовими сигналами. Вони можуть бути як тимчасовими, так і довготривалими, що може свідчити про глибокі психологічні причини, наприклад, вигорання або невідповідність цілей реальним бажанням.

1. Прокрастинація

Людина відкладає важливі завдання, навіть, якщо вони були цікавими раніше.
Часто займається сторонніми справами, які не наближають до цілі.
Виникає відчуття провини через відкладання, але все одно складно почати діяти.

2. Відчуття безглуздя дій

Завдання здаються непотрібними або занадто складними.
Виникає питання: «Навіщо я це роблю?»
Немає відчуття задоволення навіть після виконання завдання.

3. Фізична та емоційна втома

Людина постійно почувається виснаженою, навіть, якщо фізично не перевтомлюється.
Є апатія, небажання спілкуватися чи щось змінювати.
Рівень енергії низький, і навіть прості завдання здаються складними.

4. Зниження інтересу та натхнення

Те, що раніше захоплювало, більше не приносить радості.
Немає бажання розвиватися у сфері, яка раніше була важливою.
Втрачається цікавість до навчання чи нових знань.

5. Часті негативні думки та самокритика

Виникає думка «Я не справлюся», навіть без спроби розпочати.
Посилюється синдром самозванця: відчуття, що успіхи випадкові.
З’являється страх невдачі, що паралізує дію.

Що робити?

Розібратися в причинах втрати мотивації (вигорання, неправильні цілі тощо).
Додати більше відпочинку та зміни діяльності.
Переоцінити цілі: можливо, вони вже не актуальні або потребують коригування.
Використовувати техніку «маленьких кроків», щоб поступово повернути інтерес.

Реальні кейси та приклади

Приклад 1: Мотивація через кризу (історія людини, яка змінила життя)

Один із відомих прикладів — Джоан Роулінг. Після серйозних життєвих труднощів (розлучення, матеріальні проблеми, депресія) вона знайшла мотивацію у своїй мрії — написанні книги. Незважаючи на відмови від видавців, вона продовжувала працювати і зрештою створила серію про Гаррі Поттера, яка змінила її життя.

Висновок: інколи мотивація з’являється через складні обставини, коли є внутрішня віра в свою ідею.

Приклад 2: Як змінюється мотивація у спортсменів

Спочатку молодий спортсмен хоче виграти змагання (зовнішня мотивація). Але з часом він розуміє, що спорт приносить йому задоволення, допомагає розвиватися та покращувати себе (внутрішня мотивація). Найуспішніші спортсмени вчаться не залежати тільки від зовнішніх нагород, а отримувати кайф від самого процесу.

Висновок: якщо людина знайде внутрішню цінність у своїй діяльності, вона збереже мотивацію надовго.

Приклад 3: Як мотивація працює в навчанні

Студент на початку навчального року може бути мотивованим отримати стипендію (зовнішня мотивація). Але якщо він знаходить реальний інтерес до предмету і починає розвиватися в ньому, його мотивація стає стабільною (внутрішня).

Висновок: зовнішня мотивація може бути стартовою точкою, але для довготривалого успіху варто шукати глибокий сенс у тому, що ти робиш.

Приклад 4: Як маленькі зміни впливають на мотивацію

Людина, яка хоче почати бігати, може спершу відчувати небажання вставати рано вранці. Але якщо вона поставить собі мінімальну ціль — просто виходити на пробіжку 5 хвилин, згодом це стане звичкою, а потім і мотивацією.

Висновок: маленькі перемоги формують мотивацію. Важливо не чекати натхнення, а створювати його діями.

Як повернути втрачену мотивацію

1. Відпочинок та розвантаження

Часто зниження або відсутність мотивації пов’язана з фізичною втомою та виснаженням. Піклуйтесь про своє здоров’я та дайте собі час на відновлення.

2. Розбивати завдання на маленькі частині

Слід розставити пріоритети у виконанні тих чи інших завдань і за необхідності поділити їх на частини. Таким чином, виконуючи потроху ви не витрачатимете стільки енергії та зможете якісно розподілити час.

3. Чітко визначити потребу

Іноди люди забувають для чого саме їм треба досягати певних цілей. Згадка про причину, через яку ви почали виконувати певне завдання чи проект, може стимулювати повернення мотивації.

4. Зміна оточення

Часом люди котрі знаходяться з нами поруч можуть негативно впливати на нашу продуктивність та розвиток у певних сферах. Перегляньте та проаналізуйте коло свого спілкування.

5. Шукайте натхнення/музу

Спостерігаючи за успіхом інших можна знайти для себе нові ресурси та ідеї, а разом з тим відновити бажання рухатись вперед.

6. Не бійтеся помилок та викликів

Якщо ви намагаєтеся підвищити свою мотивацію до будь-чого відмова від минулих звичок і введення нових завдань може стати ефективним способом зберегти цю мотиваційну іскру.

7. Зосередження на процесі, а не на результаті

Отримуючи задоволення від самого процесу виконання певних справ, ми переключаємо увагу не на майбутнє, а на реальний час. Таким чином концентруючись на виконанні завдання і не будуючи уявних очікувань, які можуть не підтвердитись.

Ваш мозок може все. Абсолютно все. Головне, переконати себе в цьому. Руки не знають, що вони не вміють віджиматися, ноги не знають, що вони слабкі. Це знає ваш мозок. Переконавши себе в тому, що ви можете все, ви зможете дійсно все, — Роберт Кіосакі.